Минає 34 роки з дня аварії на Чорнобильській АЕС – найбільшої радіоекологічної катастрофи сучасності, яка створила умови для існування постійної загрози здоров’ю населення внаслідок радіаційного забруднення значної території України, в т.ч. і нашої області. З кожним роком  все менше люди  згадують про аварію. Вже  з’явилось нове покоління для якого аварія на  Чорнобильскій  АЕС стала явищем майже доісторичним, а в потоці нинішніх подій  дещо призабута.  Хоча вплив  аварії відчутний і сьогодні. Як відомо статус радіаційно-ураженої території Волинська область отримала лише в 1991р. після  проведення  аерогаммаспектрозйомки та наземного   обстеження 1316 населених пунктів. На підставі розрахунків додаткової  дози опромінення, а також щільності забруднення ґрунтів  затверджено перелік населених пунктів, котрі  увійшли до числа постраждалих внаслідок аварії  на ЧАЕС.

На сьогодні основним  джерелом внутрішнього опpомінення населення  на  забруднених територіях є хаpчова  пpодукція  місцевого  виробництва  та лісова  продукція, оскільки довгоживучі радіонукліди увійшли в біологічний цикл рослина-тварина-людина. Її споживання  спpияє  накопиченню  pадіонуклідів  в  оpганізмі  та формуванню  рівнів внутрішнього опромінення населення  вище  допустимих,   внаслідок  чого  відбуваються зміни морфології клітин та нормальних біологічних процесів, які порушують функції окремих органів і систем.

ДУ “Волинський обласний лабораторний центр МОЗ України» здійснює епіднагляд  (спостереження) за неінфекційними  захворюваннями, пов’язаними із наслідками аварії на ЧАЕС, встановлює причинно-наслідкові зв’язки між факторами середовища життєдіяльності та захворюваністю, проводить аналіз показників захворюваності , сприяє  формуванню у населення відповідального ставлення до особистого здоров’я та надає рекомендації органам місцевого самоврядування.

Аналізуючи статистичні дані щодо стану здоров’я потерпілого населення області, прослідковується його погіршення   та зростання захворюваності  серед потерпілих за останні роки. Показники поширеності хвороб та захворюваності серед  населення  контрольованих районів перевищують відповідні середньообласні показники .

В структурі  захворювань населення потерпілих від аварії територій основне місце посідають  хвороби органів дихання, системи кровообігу, сечостатевої системи,  кістково-м’язевої системи ,  новоутворення.

Рівні поширеності новоутворень серед потерпілих дорослих та дітей мають стабільну тенденцію до зростання, яке  відбулося, як за рахунок збільшення частоти  нових  випадків новоутворень,  так і збільшення даного контингенту хворих, внаслідок зовнішнього та внутрішнього опромінення населення, в результаті чого відбуваються структурні та функціональні зміни в організмі.

В структурі захворюваності дитячого населення контрольованих районів переважають: хвороби органів дихання, шкіри та підшкірної клітковини, органів травлення та інші.

З метою встановлення причинно-наслідкових зв’язків щорічно  лабораторним центром проводяться лабораторно-інструментальні дослідження середовища життєдіяльності людини на територіях, що постраждали  внаслідок аварії на ЧАЕС.

В останні роки відмічається тенденція до збільшення питомої ваги нестандартних проб за радіологічними показниками. Перевищення вмісту радіонуклідів виявлені в сухих та свіжих грибах,  лікарській сировині, в молоці корів приватного сектору   радіаційно-уражених територій. Споживання радіоактивно — забрудненої продукції призводить до накопичення радіонуклідів в організмі населення.

Тому і надалі залишається актуальним  здійснення моніторингу по визначенню вмісту радіонуклідів в сировині, продукції, що споживається населенням та проведення інформаційно-роз’яснювальної діяльності, профілактика хвороб, включаючи раннє виявлення порушень  стану здоров’я.

Для подолання наслідків аварії на ЧАЕС необхідно проводити державну політику, як на національному так і на регіональному рівнях, яка направлена на збереження здоров’я населення та забезпечення повноцінного життя людей  як найвищої соціальної цінності  з переорієнтацією від політики лікування до політики зміцнення здоров’я та попередження захворюваності з урахуванням впливу всіх негативних факторів.