В травні місяці у Полтавській області Оржицькому районі с. Лазірки в 40-річного мешканця, за клінічними даними, лабораторними дослідженнями, епідеміологічним зв’язком зареєстрований ймовірний випадок захворювання на гарячку Західного Нілу.
За даними Львівського інституту епідеміології , вся територія України – зона ризику за цим видом лихоманки.І раніше зустрічалися випадки в Запорізькій області, Одесі, Херсоні. У минулому році зареєстровано дев’ять випадків у Донецькій області.Цього року статистики поки нема. Але інфекцію приносять перелітні птахи, і вона швидко поширюється там, де багато комарів і тепле вологе повітря. А ідеальні умови для цього – підвали будинків, в яких стоїть вода через діряві тепломережі.
Лихоманка Західного Нілу — гостре вірусне захворювання, що характеризується лихоманкою, серозним запаленням мозкових оболонок, системним ураженням слизових оболонок, збільшенням лімфатичних вузлів, висипом на шкірі.
Гарячка Західного Нілу може перебігати у вигляді грипоподібної форми з головними болями, підвищенням температури тіла, дерінням у горлі; можливі висипи на шкірі; симптоми розладу кишківника: біль у животі, часті випорожнення; можлива тривала температура без різко виражених симптомів. У будь-якому випадку при підвищенні температури необхідно терміново звернутись до лікаря, оскільки при пізньому зверненні відмічається прогресування хвороби і ускладнення у вигляді менінгіту і менінгоенцефаліту.
Основними переносниками вірусу є кровосисні орнітофільні комарі роду Culex, які володіють високою агресивністю по відношенню до людини. Встановлена імовірність передачі вірусу і деякими іншими видами комарів з роду Aedes і Anopheles. Вірус Західного Нілу неодноразово виділявся від іксодових та аргасових кліщів. Заражені вірусом можуть бути люди, коні та інші ссавці. Птахи є резервуарними господарями вірусу Західного Нілу. Ссавці, як і люди, є «кінцевими» господарями. Це означає, що після зараження вірусом, вони не розповсюджують його.
Основні заходи профілактики — найбільш ефективні заходи щодо запобіганню передачі збудника хвороби – заходи попередження укусів комарів. Перш за все, це індивідуальний захист і захист своєї родини від укусів комарів. У вечірній час на відкритому повітрі слід використовувати одяг з довгими рукавами, штани, шкарпетки, репеленти, протимоскітні сітки; утриматись від перебування на відкритому повітрі в піковий час укусів комарів. Необхідно вживати заходів по знищенню місць розмноження комарів в житлових районах.
При поводженні з хворими тваринами або їх тканинами, при проведенні забою необхідно надягати рукавички та інший захисний одяг.Контроль за чисельністю переносника — кровосисних комах, залежить від пори року, домінуючого виду комарів та структури місць їх виплоду. Методи повинні бути направлені на знищення личинок у місцях виплоду, використання інсектицидів для знищення дорослих комах шляхом проведення зрошення із застосуванням техніки або авіації, меліоративних та гідротехнічних заходів.