Минуло 35 років з дня аварії на Чорнобильської АЕС – найбільшої радіоекологічної катастрофи сучасності, яка створила умови для існування постійної загрози здоров’ю населення внаслідок радіаційного забруднення значної території України, в т.ч. і нашої області.

        Радіаційно-екологічна ситуація на Волині визначалась маштабністю екологічного забруднення. В перші роки після аварії загальна територія зі щільністю забруднення цезієм -137 від 1 до 5 Кі – км2 становила 75 000 га, з них площа лісів державного лісового фонду із забрудненням радіонуклідами вище 1 Кі -на км 2 – 44420 га. Після аварії рівень гамафону в Маневицькому районі становив від 700 до 3000 мкР/год., в Любешівському від 700 – 2800 мкР/год.

         Представники радіологічного відділу Волинської санепідслужби активно включились у роботу щодо вивчення радіаційної ситуації в області та ліквідації наслідків катастрофи. На другий день після аварії на ЧАЕС наші лікарі Бондаренко Г.Т., Марцеха Л.М., разом з колегами лабораторії Центральної санепідстанції МОЗ України включились у процес підготовки та дослідження проб із Чорнобильської зони. Значна кількість працівників санепідслужби Волині взяла участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у різних сферах життєдіяльності.   Серед них:

   Антонюк   Микола Володимирович -лікар з гігієни харчування Камінь-Каширської районної санепідстанції.

   Бондаренко Георгій Тихонович – завідувач радіологічного відділу обласної СЕС.

    Бондаренко Василь Олександрович — помічник санітарного лікаря Турійської районної СЕС.

    Голуб Євген Васильович – лікар з гігієни харчування Іваничівської районної СЕС.

    Грисюк Володимир Якович – помічник санітарного лікаря з гігієни дітей та підлітків Камінь-Каширської районної СЕС.

    Ігнатюк Галина Михайлівна – інженер радіологічного відділу обласної СЕС.

    Канцедал Леонід Панасович – завідувач відділення гігієни харчування обласної СЕС.

    Кузнєцов Дмитро Олексійович -лікар з гігієни харчування Ратнівської районної СЕС.

    Левчук Василь Степанович – водій Локачинської районної СЕС.

    Манерко Вадим Георгійович -лаборант Володимир -Волинської районної СЕС.

    Марцеха Єлизавета Матвіївна -лікар-лаборант радіологічного відділу обласної СЕС.

    Новосад Людмила Василівна- лікар-бактеріолог Ковельської районної СЕС.

    Пашков Микола Микитович- помічник санітарного лікаря з гігієни харчування Рожищенської районної СЕС.

    Перепічан Михайло Сидорович- помічник санітарного лікаря з гігієни харчування обласної СЕС.

     Петровець Сергій Володимирович- водій Турійської районної СЕС.

     Роїк Катерина Михайлівна – лаборант баклабораторії  Ковельської районної СЕС.

     Романюк Петро Іванович- лікар з гігієни праці Нововолинської міської СЕС.

     Савчук В’ячеслав Васильович – помічник санітарного лікаря з гігієни харчування Камінь-Каширської районної СЕС.

     Солонінко Микола Олександрович – лікар з радіаційної гігієни обласної СЕС.

     Статкевич Анатолій Тимофійович- лікар з комунальної гігієни Володимир-Волинської районної СЕС.

     Федун Віктор Степанович – лікар з комунальної гігієни Ковельської районної СЕС.

     Федюк Василь Іванович – помічник епідеміолога Нововолинської міської СЕС.

      Харченко Олександр Григорович – заступник головного державного санітарного лікаря Волинської області.

      Шоцький Михайло Михайлович- помічник санітарного лікаря з комунальної гігієни Любомльської районної СЕС.

      Лагановський Олег Леонідович- лаборант Луцької міськрайонної СЕС.

З кожним роком  все менше люди  згадують про аварію. Вже  з’явилось нове покоління для якого аварія на  Чорнобильскій  АЕС стала явищем майже доісторичним, а в потоці нинішніх подій  дещо призабута.  Хоча вплив  аварії відчутний і сьогодні. Як відомо статус радіаційно-ураженої території Волинська область отримала лише в 1991році після  проведення  аерогаммаспектрозйомки та наземного   обстеження 1316 населених пунктів. На підставі розрахунків додаткової  дози опромінення, а також щільності збруднення ґрунтів було  затверджено перелік населених пунктів, котрі  увійшли  до числа постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. 

Починаючи  з 1993 року радіологічними підрозділами санепідслужби області здійснювалася дозиметрична паспортизація 167 населених пунктів радіаційно-забруднених територій області.  В зв’язку з скороченням фінансування останній раз дозиметрична паспортизація проводилася в 2013 році   в  53 населених пунктах. За останні роки радіаційна ситуація  на за -бруднених територіях значно покращилася  та стабілізувалася за рахунок:

 — проведення контрзаходів, спрямованих, у першу чергу, на зниження радіаційного забруднення продукції  харчування місцевого виробництва;

— природних реабілітаційних процесів(радіоактивного розпаду, фіксації і перерозподілу радіонуклідів у грунті);  

— ретельного моніторингу об’єктів навколишнього середовища, продукції, їх радіологічному контролю та чіткому дотриманню рекомендацій з ведення сільськогосподарського виробництва.

 Однак,  радіаційне забруднення навколишнього середовища лісових масивів залишається не стабільним. Моніторингові дослідження свідчать про  високий вміст радіонуклідів в лісових ягодах, грибах, м’ясі  диких тварин,  лікарській сировині, молоці корів, які  випасались  переважно в лісах.                                             

Основним  джерелом внутрішнього опpомінення населення  на  забруднених територіях є хаpчова  пpодукція  місцевого  виробництва  та лісова  продукція, оскільки довгоживучі радіонукліди увійшли в біологічний цикл рослина-тварина-людина, рослина-людина. Її споживання  спpияє  накопиченню  pадіонуклідів  в  оpганізмі  та формуванню  рівнів внутрішнього опромінення населення  вище  допустимих,   внаслідок  чого  відбуваються зміни морфології клітин та нормальних біологічних процесів, які порушують функції окремих органів і систем.

  ДУ “Волинський обласний лабораторний центр МОЗ України» здійснює епіднагляд  (спостереження) за неінфекційними  захворюваннями, пов’язаними із наслідками аварії на ЧАЕС, встановлює причинно-наслідкові зв’язки між факторами середовища життєдіяльності та захворюваністю, проводить аналіз показників захворюваності , сприяє  формуванню у населення відповідального ставлення до особистого здоров’я та надає рекомендації органам місцевого самоврядування.

 Аналіз показників здоров’я населення районів, що постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС, свідчить про ріст рівня захворюваності та поширеності хвороб серед осіб цієї категорії. Ці показники перевищують середньообласні.

 В структурі  захворювань населення потерпілих від аварії територій основне місце посідають хвороби органів дихання, системи кровообігу, сечостатевої та кістково-м’язевої системи,  новоутворення.

  Рівні поширеності новоутворень серед потерпілих дорослих та дітей мають стабільну тенденцію до зростання, яке  відбулося, як за рахунок збільшення частоти  нових  випадків новоутворень,  так і збільшення даного контингенту хворих, внаслідок зовнішнього та внутрішнього опромінення населення, в результаті чого відбуваються структурні та функціональні зміни в організмі.

  З метою встановлення причинно-наслідкових зв’язків щорічно  лабораторним центром проводяться моніторингові дослідження середовища життєдіяльності людини на територіях, що постраждали  внаслідок аварії на ЧАЕС. 

В останні роки відмічається тенденція до збільшення питомої ваги нестандартних проб за радіологічними показниками. Перевищення вмісту радіонуклідів виявлені в сухих та свіжих грибах,  лікарській сировині, в молоці корів приватного сектору   радіаційно-уражених територій. Споживання радіоактивно — забрудненої продукції,  призводить до накопичення радіонуклідів в організмі населення.

Тому і надалі залишається актуальним  здійснення моніторингу по визначенню вмісту радіонуклідів в сировині, продукції, що споживається населенням та проведення інформаційно-роз’яснювальної діяльності, профілактика хвороб, включаючи раннє виявлення порушень  стану здоров’я.

 Для подолання наслідків аварії на ЧАЕС необхідно проводити державну політику, як на національному так і на регіональному рівнях, яка направлена на збереження здоров’я населення та забезпечення повноцінного життя людей  як найвищої соціальної цінності  з переорієнтацією від політики лікування до політики зміцнення здоров’я та попередження захворюваності з урахуванням впливу всіх негативних факторів.