У народі кажуть: вчепився, як кліщ. Це справді так, бо кожен знає, як важко звільнитися від кліща. Хоч і не зумовлює будь-яких позитивних емоцій ця дрібна істота, та з нею слід познайомитися ближче – заради нашого ж здоров’я. Серед інфекцій, які передаються кліщами, є не лише кліщовий енцефаліт, але й відносно нова для України хвороба Лайма.
За 7 місяців 2015 року у Волинській області зареєстровано 83 випадки захворювання на хворобу Лайма ( інтенсивний показник на 100 тис. населення – 3,38). Лабораторією особливо- небезпечних інфекцій досліджені 44 кліща, які були зняті з людей, у 27 випадках – позитивний результат. За липень 2015року зареєстровано 40 випадків хвороби Лайма (інтенсивний показник на 100 тис. населення – 1,45), що на 16 випадків більше, ніж у 2014 році (0,87). Серед зареєстрованих випадків – 31 у м. Львові, 3 випадки у Золочівському районі, 2 випадки- у Перемишлянському районі, по 1 випадку у м. Стрий та Пустомити. З 40 хворих – 21 жінка, 19 чоловіків. Серед захворілих 7 дітей до 17 років. Напади кліщів відбувалися переважно за місцем проживання – на присадибних ділянках чи у відпочинкових зонах міста Львова (всього – 15 випадків, в т.ч. на території парку Погулянка- 2,Стрийського парку- 2), а також у м. Винники- 4, Брюховичі – 1 та Рудно-1. Переважна кількість хворих лікувалась амбулаторно (35 осіб), лише у 5 випадках у лікувально- профілактичному закладі міста Львова та області.
Хвороба Лайма або кліщовий бореліоз-інфекційне захворювання, що передається кліщами. Природним резервуаром і джерелом інфекції є дикі тварини (сумчасті, гризуни, птахи). Також джерелом інфекції можуть бути велика і мала рогата худоба, собаки, кішки. Шлях передачі – трансмісивний, через укуси кліщів. Кліщ-переносник хвороби має помаранчево-коричневий колір з чорною плямою на голові,величина кліща досягає 4 міліметрів. Нападає кліщ не відразу,а поступово пересувається одягом у пошуках найзручнішого місця, щоб присмоктатись. Особливо “люблять” паразити ті частини тіла, де шкіра тонша: шия,голова, складки за вушними раковинами, пахви і пахові складки. Укус кровососа не відчутний, бо при цьому кліщ виділяє спеціальну речовину для знеболення.
Хвороба Лайма має схильність хронічного перебігу з частими загостреннями, тому необхідно знати, як починається ця хвороба і бути постійно насторожі. Початок хвороби Лайма за своїми проявами дуже подібний на звичайні застудні захворювання або грип. Тому небезпідставну тривогу повинні викликати збільшення лімфатичних вузлів, болі у суглобах, м’язах, навіть незначне підвищення температури, що виникають після укусу кліща, або перебування у лісі. У 40-50% інфікованих людей на місці присмоктування кліща через деякий час / на 2-4 день, іноді через 2 місяці, а найчастіше, через 12-14 днів/ виникає червона пляма, мігруюча еритема, яка з часом зростає в розмірах. При появі описаних клінічних симптомів, через 3-32 дні після відвідування лісу тощо,або після зафіксованого укусу кліща,необхідно терміново звернутися до лікаря-інфекціоніста в кабінет інфекційних захворювань за місцем проживання.або в найближчий травмпункт. Більшість людей не придають уваги присмоктуванню кліща і при легкій формі захворюювання не звертаються за медичною допомогою. Несвоєчасна діагностика приводить до появи хронічних форм захворювання, до довготривалої непрацездатності, інвалідності, а подекуди – і до летальних випадків.
Найкраща профілактика укусів кліщів — це усвідомлювати небезпеку і вирушаючи на природу краще вдягати світлий однотонний з довгими рукавами одяг, що щільно прилягає, щоб було легше помітити кліщів, які повзають.Штани заправлені в шкарпетки. На голову краще одягати косинку, кепку. Також можна і треба користуватися засобами для відлякування кліщів. Це можуть бути мазі або спреї, які наносять на відкриті ділянки шкіри і одяг.
Повернувшись додому, відразу зніміть і ретельно огляньте одяг, виперіть та випрасуйте його.Найчастіше кліщі чіпляються до одягу людини. Тому можуть присмоктуватись не лише під час перебування на природі, а й згодом, перемістившись із одягу. Варто також подбати про домашніх тварин. Перед прогулянкою необхідно обробити шерсть чотирилапого друга спеціальними засобами, які можна придбати у зоомагазині, а, повернувшись додому, уважно оглянути тварину, щоб впевнитися, що вона не підчепила кліща.
Що робити після укусу кліща?
Запам’ятайте декілька корисних порад :
1. видалити кліща найкраще зможе фахівець – лікар – хірург у хірургічному кабінеті або травмпункті.
2.Для самостійного видалення кліща скористайтесь з одним з наведених нище способів:
а) захопіть кліща пінцетом або пальцями рук, обгорнутими чистою марлею, якомога блище до його ротового апарату, і обережними, легкими рухами, розгойдуючи з боку в бік, витягніть із шкіри.
б) міцну, не дуже тонку нитку (найкраще бавовняну) зав’язують у вузол, якомога блище до ротового апарату кліща, і, розтягнувши кінці нитки в боки, кліща витягують, підтягують його вверх. Різкі рухи недопустимі.
В обох випадках місце присмоктування кліща обробляють спиртовим розчином йоду або зеленки.
Якщо при видаленні кліща відірвалась його «голівка», яка зазвичай лишається в шкірі і має вигляд чорної цятки, місце присмоктування старанно протирають спиртом і видаляють її стерильною голкою .
Увага! Видалення кліща слід проводити обережно, не стискаючи надмірно пінцетом або пальцями рук його тіло, оскільки при цьому можливе вичавлювання вмісту кліща разом із збудниками у ранку. Важливо також не розірвати кліща при його видаленні. «Голівка», що залишається в шкірі, може спричинити запалення та нагноєння.
Не варто наносити на кліща масляні розчини або накладати мазеві пов’язки. Кліщ при цьому може задихнутися і мертвим залишитися у шкірі, що значно ускладнить його наступне видалення.
3.У будь – якому випадку, після зняття з себе кліща, що присмоктався, зверніться до лікаря – інфекціоніста в кабінет інфекційних захворювань (КІЗ) поліклініки по місцю проживання.
4. При необхідності, лікування має обов’язково відбуватися під контролем лікаря, щоб своєчасно виявити перехід захворювання в хронічну форму або визначити необхідність додаткового лікування у випадку неефективності початкової терапії.