За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, крім країн, ендемічних з малярії, ризик її повернення існує і в інших країнах, зокрема: Центральної Азії, Закавказзя, Чорноморських і Середземноморських державах, що входять у Європейський регіон ВООЗ.

На території України щорічно реєструється завізні випадки цієї хвороби. Так, в 2016році зареєстровано 43 завізних випадки малярії, в.ч. 1- з летальним наслідком. Із всіх випадків малярії громадянами України завезено 32 (74%) випадки, іноземними громадянами – 11 (або 26%). Місцеві випадки захворювання малярії не реєструвались. Найбільше малярію завозять в Одеську область (11випадків), а також Харківську, Донецьку, Кіровоградську, Чернівецьку та м. Київ. Випадки захворювання на малярію виявляються протягом всього року, найчастіше – в сезон активної передачі (травень – вересень).  В 2017році  зареєстровано завізний випадок малярії в м. Харкові у студента, який прибув на навчання з Індії.

Епідситуація з малярії, як в Україні так і в області, ускладнюється збільшенням кількості людей, які прибули з країн ендемічних з малярії, особливо в сезон передачі малярії.  Така ситуація потребує підвищеної настороженості медичного персоналу, медичного нагляду та своєчасного проведення протималярійних заходів в потенційних вогнищах інфекції.

Відповідні ландшафтно-географічні умови нашої області (клімат, водні ресурси, рослинність тощо), створюють сприятливі умови для розвитку та активної життєдіяльності членистоногих переносників. Значну частину території Волині займають ліси з чагарниковим підліском, багато малих річок та озер, заболоченості — зумовлює значне зволоження,  де відносна вологість становить до 85%, середня температура повітря (від -5ºС взимку до +26ºС влітку), все це створює сприятливі умови для розвитку та активної життєдіяльності комарів роду Анофелес.

Фауна комарів анофелогенних водоймищ на території області представлена трьома видами малярійних комарів (з 5 зареєстрованих по Україні). Середньосезонний показник численності личинок малярійних комарів  основного з них — роду Anopheles на 1 м. кв. становить  до 6,9 (середній по державі – 18,6).

На території області за останні 20 років завізних випадків не зареєстровано.  В жовтні 2016року  виявлено 1 завізний випадок у Рівненську область  (особа прописана у м. Нововолинську).  Хворий протягом 2 останніх років перебував на роботі за контрактом в Республіці Конго, де за цей період двічі перехворів тропічною малярією.

В області заходи щодо профілактики малярії проводяться згідно «Комплексного плану заходів профілактики малярії у Волинській області на 2016-2020 роки», що розроблений фахівцями ДУ «Волинський обласний лабораторний центр МОЗ  України».

Фахівцями паразитологічної лабораторії ДУ «Волинський ОЛЦ МОЗ України» визначено основні терміни епідсезону з малярії на території області. Наприклад, епідсезон 2016 року тривав з середини травня по вересень місяць, а сезон ефективого зараження комарів збудником малярії припадає саме на кінець серпня. Тривалість ефективного зараження становить  в середньому до 100 днів, а  можливого сезону передачі малярії складає до 97 днів, що є на рівні середноьдержавних показників.

Поточний санітарний нагляд за сезон 2016 року проведено на основі спостережень за станом анофелогенних, рибних водоймищ – потенційних осередків виплоду личинок малярійних комарів і інших видів, що мають медичне значення. Всього на облікуу Волинській області 753 водних об’єктів, з них паспортизовано  747 (99,2%), а загальна площа водних об’єктів на території області становить 27820,8 га.

Щодо протималярійних заходів на місцях налагоджений постійний моніторинг за умовами поширення личинки переносника малярії, вивчений ступінь насичення води водоймищ киснем, рівень рН, а також стан водної рослинності. Розчинений кисень у водоймі є індикатором для личинки. У водних об’єктах, які заросли плаваючими рослинами (ряскою), вільний кисень зменшувався до 4 мг/дм3  і нижче, при цьому личинки малярійного комара не визначались, водночас показники чисельності імаго на днівках навколо водойми знижувались від 10,6 до 4,1. Таким чином, зміни екологічного стану водоймищ суттєво впливали на розвиток епідемічного процесу при малярії.

Абсолютно іншу картину спостерігали в природних умовах, де личинки зустрічались у водах нейтральних або слаболужних середовищах. Тобто, екологічне відтворення водоймищ у геокліматичних зонах Волинського Полісся, Лісостепу, їх природне заболочення, торфування тощо веде за собою підкислення реакції водного середовища, сприяє біологічній корекції чисельності переносника малярії та недопущення відновлення її передачі  на території Волинської області.

Якісний еколого-епідеміологічний моніторинг за малярією дозволить ефективно прогнозувати можливість її виникнення і розповсюдження на всіх рівнях, а також планувати й здійснювати протиепідемічні заходи в осередках.