Обласним лабораторним центром МОЗ України спільно з Луцькою міською радою проводились лабораторні дослідження атмосферного повітря в зоні впливу полів фільтрації ПрАТ «Гнідавський цукровий завод». 09.07.19р. у 5 місцях відбору (Дачна забудова масиву «Світанок», вулиці Львівська, Ковельська, Станіславського, бульвар Дружби народів) виявлені перевищення аміаку становили 2,3 – 22,6 разів, сірководню – 2 – 10 разів, оцтової кислоти до 2,6 раза. Повторні дослідження, проведені 11.07.2019р. виявили перевищення аміаку в 1,3 – 2,5 раза та сірководню в 1,2 – 2,1 раза  на вул. Львівська, Корольова, Дачна забудова масиву «Світанок».

Результати досліджень надіслано до Управління Держпродспоживслужби у м. Луцьку для вжиття заходів реагування відповідно до чинного законодавства.

Довідкова інформація.

Аміак Це сильно діюча отруйна речовина (СДОР), відноситься до 4 класу небезпеки, володіє сильною токсичною дією на організм людини.

Аміак діє на слизові оболонки верхніх дихальних шляхів і очей. У разі легкого отруєння з’являються сухість, першіння та біль у горлі, чхання, кашель, захриплість, легка нудота. Гостре отруєння аміаком викликає утруднене дихання, сильний кашель, задуха, блювоту, втрату голосу, спазм голосової щілини, запаморочення, почервоніння обличчя, пітливість, сльозотечу, набряк повік.

Поріг сприйняття аміаку нюхом – 0,037 мг/л. Концентрація аміаку, мг/л: викликає подразнення горла — 0,28, очей – 49, викликає кашель — 1,2, приводить до смертельного результату при впливі протягом 0,5 – 1 год – 4,5.         Мінімально діюча концентрація 0,00035 мг/л. При тривалій роботі в атмосфері, що містить аміак, розвиваються різні хронічні захворювання: ринофаринголарингіт, ерозія, перфорація носової перегородки, трахеїт, бронхіт, пневмосклероз.

Сірководень — речовина загальноотруйної дії, відноситься до 2 класу небезпеки (високий ступінь токсичності), безбарвний горючий газ з різким характерним запахом тухлих яєць (у великих концентраціях запах відчувається в початковий період, а потім може не відчуватися внаслідок паралічу закінчення нюхового нерва).

Сірководень виділяється при розчиненні органічних речовин, під час вибухових робіт на шахтах, у результаті переробки нафти і вугілля, як побічний ефект виробництва целофану, фарб, віскози, цукру. Він у великій кількості надходить в атмосферу, забруднюючи її. На звалищах, полях фільтрації сірководень утворюється під час гниття харчових відходів, органічних речовин. Так як він важчий за повітря, осідає в глибоких ямах, канавах або навіть в колодязях.

Симптоматика проявляється: головним болем, запамороченням, нудотою, підвищенням тиску.

Газ має задушливу і подразнюючу дію на організм, зокрема слизових оболонок очей і дихальних шляхів.

Ознаки отруєння різняться в залежності від кількості газу в повітрі. При вдиханні невеликого кількість речовини спостерігається різь в очах, їх почервоніння, кашель, біль у грудях, хрипи в легенях. Отруєння також супроводжують нудота, втома, депресія, головний біль. Більш високі концентрації посилюють вищеописані симптоми. Також можливе погіршення діяльності серця, набряк легенів, бронхопневмонія, порушену або, навпаки, непритомний стан, зниження тиску. Може збільшуватися печінка, підвищується температура тіла. Важке отруєння викликає втрату свідомості аж до коми. Проявляється судомами, галюцинаціями, порушенням дихання та роботи серця. При сприятливому результаті симптоматика змінюється глибоким сном. Пізніше розвивається астенічний синдром. При належному лікуванні він зникає, але в деяких випадках ускладнюється енцефалопатією.

Однак, властивості сірководню та його дія на організм людини безпосередньо залежить від доз і способів застосування (в малих дозах лікувальні (сірководневі ванни).

Оцтова кислота — безбарвна горюча рідина, що має різкий запах відноситься до 3 класу небезпеки. Отруєння оцтовою кислотою відбувається харчовим шляхом, через шкіру або за допомогою вдихання отруйної пари.

Отруєння парами оцту згубно для дихальної системи, вживання речовини в їжу відповідно вражає стравохід і травлення в цілому.

Небезпека оцтової кислоти для дитини і дорослого полягає в тому, що вдихання парів речовини діє згубно для верхніх дихальних шляхів і може викликати опік.

Перебуваючи у стані пари в повітрі, кислота пошкоджує очі, ніс та горло вже за концентрації понад 10 мг/м³.

При ліквідації наслідків ХНА приймаються заходи, передусім, по обмеженню і призупиненню викиду (витоку) НХР, локалізації хімічного зараження, попередженню зараження ґрунту і ґрунтових вод.

 

При виникненні нестерпного запаху усім обмежити  перебування на вулиці, особливо дітям, особам похилого віку, з хронічними захворюваннями верхніх дихальних шляхів.

При подразненні слизових оболонок очей та носоглотки застосовувати засоби їх захисту (ватно-марлеві повʼязки, респіратори тощо). Використовувати змащення слизових носа масляними розчинами, дозволеними МОЗ України.

Збільшити вживання кількості питної води.

Частіше проводити обмивання зовнішніх шкірних покривів (обличчя, рук тощо).