Кліщі вже давно не пов’язані лише з лісами і чатують на нас практично всюди і впродовж тривалого часу – від ранньої весни до пізньої осені. Ці невеликі створіння можуть переносити збудників як вірусних, так і бактеріальних захворювань. Перший пік активності кліщів припадає на травень-червень. Другий (осінній) підйом активності  на серпень-вересень.

 

Існують такі небезпечні захворювання як кліщовий бореліоз (хвороба Лайма), кліщовий вірусний енцефаліт, марсельська гарячка тощо.

Першим проявом хвороби Лайма є почервоніння на місці присмоктування кліща, головний біль, ломота у всьому тілі і млявість. Захворювання характеризується поліморфізмом клінічних проявів, серед яких найбільш поширеними є  ураження шкіри, нервової системи, опорно-рухового апарату, серця, має схильність до рецидивів і хронічного перебігу. Особливе занепокоєння викликає високий відсоток пізніх уражень різних систем і органів через несвоєчасну діагностику, що призводить до хронічних проявів, довготривалої непрацездатності, інвалідизації, а подекуди – і до летальних випадків. Ризик зараження залежить від тривалості присмоктування кліща: протягом доби вірогідність інфікування досить мала, а в кінці третьої доби наближається до 100%.

Епідемічна ситуація з іксодових кліщових бореліозів у Волинській області є неблагополучною і з кожним роком ускладнюється. У 2018 році захворюваність на лаймбореліоз зросла на 12% в порівнянні з попереднім роком. У 2019 році зареєстровано уже 5 випадків хвороби Лайма (по одному у Маневицькому, Луцькому районах, містах Ковелі, Нововолинську та Луцьку). Серед постраждалих — дитина віком 10 років. До закладів охорони здоров’я області звернулося понад 130 громадян з приводу укусів або присмоктування кліщів.

Під час проведення епідрозслідувань вже зареєстрованих випадків захворювань хворобою Лайма, біологами проведено збір кліщів на території пляжів та місць масового відпочинку людей в м.Луцьку, Маневицькому, Ковельському та Луцькому районах. Виявлено  збудники іксодових кліщових бореліозів, що вказує на ймовірне інфікування хворобою Лайма на цих територіях.

З метою проведення епідеміологічного нагляду за природно-осередковими інфекційними захворюваннями, з початку сезону активності  іксодових кліщів проводиться моніторинг за їх розповсюдженням по всіх адміністративних територіях області. Для виявлення можливих ризиків інфікування людей небезпечними збудниками, у місцях масового відпочинку людей  (в першу чергу на територіях оздоровчих закладів, парків, скверів та інших рекреаційних зон), проводиться збір кліщів та їх лабораторні дослідження. Щорічно збирається та досліджується від 8 до 10 тисяч кліщів, до 15% виявляється з позитивними знахідками.  У 2019 році, зібрано на прапор понад 4 тисяч кліщів у 10 районах області. Найбільше кліщів доставлялось до лабораторії з Маневицького, Любешівського, Любомльського, Володимир-Волинського та Рожищенського районів,  у 10% виявлено збудники небезпечних інфекцій. Також, лабораторією особливо-небезпечних інфекцій досліджується від 100 до 300 кліщів, знятих з людей, в 30% виявляються позитивні знахідки. У 2019 році досліджено близько 70 кліщів зняти з людей, у 25% виявлено борелії. За оперативними даними за рік близько 500 осіб в області потерпають від покусів кліщами, але як свідчать дані статистичних досліджень, тільки 1 з 10 людей звертається за медичною допомогою.

 

Джерелом хвороби Лайма є понад 130 видів ссавців, переважно дрібних, і близько 100 видів птахів, які є годувальниками кліщів і основним резервуаром збудників у природі. Дорослі кліщі п’ють кров з великих домашніх і диких ссавців, німфи (статево недозрілі особини кліща) – з дрібних (гризунів, тощо). Передача інфекції здійснюється трансмісивним шляхом при укусі кліща, а також при попаданні випорожнень кліща на шкіру, з наступним їх втиранням при розчісуваннях.

Слід відмітити, що останніми роками відбулась урбанізація кліщів.  Вони все більше поширюються у містах, освоюючи парки, сквери, майданчики для вигулу собак. Очікують здобич, забираючись на кінчики травичок або гілочок невисоких чагарників. Зазвичай, личинки не піднімаються на висоту більше 30 см, німфи— 1 м, а дорослі кліщі — 1,5 м. При наявності відповідного об’єкта кліщ переповзає на нього і шукає місце для присмоктування. При цьому кліщ повзе вгору по тілу, прагнучи знайти найбільш тонкі ділянки шкіри (за вухами, на шиї, під пахвами, у паху). Присмоктування кліщів часто відбувається непомітно для людини не тільки завдяки невеликим розмірам (личинки, німфи), але й внаслідок особливих властивостей слини кліщів. Деякі з них знеболюють ранку анестезуючими рідинами, інші руйнують стінки кровоносних судин та навколишні тканини, треті пригнічують імунні реакції господарів. Часто кліща відчуваєш лише, коли він повзе по шкірі, а сам укус залишається непомітним.

Попередження виникнення хвороби Лайма базується в основному на неспецифічній профілактиці, завданням котрої  є захист людей від укусів кліщів. Це завдання вирішується двома шляхами: винищенням кліщів в природних осередках інфекції та індивідуальним захистом людей. Боротьбу з популяціями кліщів необхідно проводити в місцях найбільшого ризику зараження людей (особливо – дітей): у дитячих таборах, парках,  на дитячих майданчиках, зонах відпочинку ресторанного типу та інших рекреаціях шляхом застосування акарицидних обробок, котрі проводять спеціалізовані підприємства.

Акарицидна обробка проводиться у період першого піку активності кліщів (травень-червень), а також у серпні, коли вони готуються до зимівлі.

На інших територіях основними для профілактики стали методи індивідуального захисту.

 

Застерегти себе і близьких від нападу кліщів можна. Для цього потрібно дотримуватись деяких правил під час відвідування лісів, міських парків та зон масового відпочинку:

  • покривати голову головним убором, одягати  світлий одяг, штани заправляти в шкарпетки, сорочку в штани;
  • кожні 2-3 години проводити само- та взаємоогляди, з метою своєчасного виявлення кліщів, що напали, але ще не встигли присмоктатись. Повернувшись додому повторити огляд — особливо ретельно необхідно оглянути ділянки тіла, що покриті волоссям. Змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати. Витрушування  одягу не позбавляє від кліща.
  • не влаштовувати привали на траві, користуватись спеціально відведеними  місцями для відпочинку, відпочивати на сонячних, відкритих галявинах, а не біля кущів, проводити прогулянки по доріжках.
  • якщо на прогулянці чи під час відпочинку з вами перебували домашні улюбленці, їх теж слід оглянути на наявність кліщів до того як впустити в помешкання.
  • використовувати для захисту від нападу кліщів спеціальні засоби, котрі їх відлякують (репеленти).

 

Якщо Ви виявили кліща на шкірі:

  • негайно зверніться до найближчого травмпункту для кваліфікованого видалення кліща та подальшого медичного спостереження.
  • якщо це неможливо, постарайтесь видалити його самостійно. Але варто відмітити, що самостійне видалення кліща, може призвести до ускладнення перебігу хвороби та тривалого загоєння місця укусу внаслідок додаткового бактеріального інфікування ранки.
  • видаленого кліща необхідно помістити на шматок вологої марлі (не використовуйте серветки з ароматизаторами та спиртовими розчинами) у флакон, пробірку, інший чистий скляний посуд та щільно закрити кришку в якій попередньо зробити отвори для доступу повітря. Але це лише втому разі, якщо вдасться витягти комаху живою.
  • ретельно вимийте руки з милом.
  • протягом двох тижнів щоденно вимірюйте температуру тіла, а в разі її підвищення чи виникнення почервоніння на шкірі – зверніться до лікаря.

 

Дослідження  кліщів на виявлення борелій проводить лабораторія особливо-небезпечних інфекцій закладу громадського здоров’я ДУ «Волинський обласний лабораторний центр МОЗ України», м.Луцьк, пр-т Волі, 55.

 

До укусів кліща не можна ставитися легковажно – ціна занадто висока!

 

Передрук та інше використання матеріалів, розміщених на цьому сайті, дозволяється за умов посилання на ДУ «Волинський ОЛЦ МОЗ України».