На сьогодні сказ реєструється у майже 115 країнах світу, де щорічно гине від сказу понад 55 тис. людей. Територія України залишається однією з найбільш неблагополучних по сказу країн у Європі.

За останні 30 років епідемічна ситуація щодо захворюваності людей на сказ в Україні залишається нестійкою — реєструються поодинокі випадки захворювань, але є всі умови для їх поширення. За період з 2009 по 2018 роки було зафіксовано 30 випадків сказу  у людей. (Всього за останніх 30 років зареєстровано 78 випадків захворювань). За останнє десятиріччя найбільші показники захворюваності зареєстровано у 2011, 2015 роках — по 6 випадків. Захворювання реєструвались у 12 областях — Донецькій — 5 випадків, Дніпропетровській, Харківській, Одеській — по 3 випадки, Львівській, Тернопільській, Київській, Чернігівській, Рівненській областях та м.Києві — по 2 випадки, Сумській, Кіровоградській по 1 випадку.

За 5 міс 2019 р. також зареєстровано один випадок захворювання на сказ. Захворів житель Кіровоградської області 1953 року народження, покусаний сусідським собакою, який згодом загинув. Хворий помер. Діагноз підтверджено вірусологічною референс-лабораторією ДУ ”Центр громадського здоров’я МОЗ України”. Хворий за медичною допомогою не звертався, ветеринарні фахівці про випадок загибелі собаки не були повідомлені.

Заклад громадського здоров’я ДУ «Волинський обласний лабораторний центр МОЗ України» проводить постійний моніторинг звернень громадян з приводу укусів тваринами до лікувально-профілактичних установ області, з метою реагування та оцінювання ризиків щодо виникнення захворювань сказом серед людей та його поширення.

За останні 10 років на Волині лабораторно підтверджено 382 випадки сказу серед тварин та 1 випадок захворювання серед людей.

Вже  з початку 2019 року в області зареєстровано 8 випадків сказу серед тварин. Сказ тварин зареєстрований на шести адміністративних територіях: Турійському, Рожищенському, Любомльському, Маневицькому, Старовижівському та Ківерцівському районах.

За медичною допомогою за 6 місяців 2019 року, до лікувальних закладів звернулось близько 900 волинян, котрі постраждали від укусів тварин. Кожному третьому були призначені щеплення проти сказу.  Проте 50% з них не отримали повний курс вакцинації: у 10% було підтверджено, що тварина здорова, 40% або відмовились від щеплень, або самовільно перервали курс вакцинопрофілактики, через свою безпечність щодо даного захворювання.

Серед тварин, які спричинили напади на людей, провідну роль мають тварини наближені до людей: собаки та коти. Проте, 30% постраждалих були покусані бездоглядними тваринами (переважали коти).  Реєструвався  укус тхорем,  домашнім конем,  ослинення  лисом.

 

Сказ (водобоязнь, гідрофобія) – особливо небезпечне інфекційне захворювання, спільне для тварин і людей, яке може вражати всіх теплокровних тварин (хворіють всі види домашніх, сільськогосподарських та диких тварин). Захворювання характеризується тяжким ураженням центральної нервової системи і закінчується смертю (летально).

Відповідно до оцінки Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), сказ входить у п’ятірку найбільш небезпечних зооантропонозів, що завдають величезні соціально-економічні збитки.

Основним джерелом вірусу сказу в Україні, як і в більшій частині Європи, є лисиця червона —  найбільш масовий вид хижаків.

Хвора на сказ лисиця здатна за добу пробігати 10-15 км, контактуючи з безмежною кількістю різних видів тварин і, в першу чергу, з собаками, котами, худобою, яка утримується на пасовищах. Це, в свою чергу, збільшує питому вагу хворих на сказ свійських тварин та наближає сказ до людини.

     Потенційним джерелом розповсюдження сказу є бездоглядні собаки і коти, а також тварини, власники яких порушують правила їх утримання (не проводяться профілактичні щеплення проти сказу). Утворюються антропургічних осередків сказу (міського типу, коли хворі на сказ тварини мешкають безпосередньо в населених пунктах).

     Сказ може принести додому навіть кішка, яка часто ходить “полювати” далеко від житла.

Небезпеку становлять хворі на сказ тварини, які виділяють вірус зі слиною, через укуси, ослинення, подряпини, вражаючи здорових тварин та людей. Інкубаційний період сказу триває досить довго – у середньому від 1-3-х місяців до року.

Перші симптоми сказу у людини схожі з симптомами грипу, включаючи підвищену температуру, головний біль і втому. Потім хвороба поширюється на дихальну систему, шлунково-кишковий тракт та/або центральну нервову систему. У критичній стадії переважають ознаки гіперактивності (буйний сказ) або паралічу (тихий сказ). Як у випадку буйного, так і у випадку тихого сказу параліч розвивається і зрештою приймає форму повного паралічу з подальшою комою і смертю в усіх випадках, що зазвичай наступає унаслідок дихальної недостатності. Без інтенсивного лікування смерть наступає протягом перших семи днів хвороби.

 

При укусі, дряпанні або ослиненні, нанесеним навіть на вигляд «здоровою» твариною, НЕОБХІДНО:

  • ретельно промити уражене місце великою кількістю розчину мила чи іншого миючого засобу (ця проста процедура має важливе значення і може врятувати життя).
  • дезінфікуйте рану — використайте антисептичний засіб на основі спирту чи йоду (перекис водню не допоможе). Потрібно пам’ятати, що обробка рани ні в якому разі не виключає необхідність наступної вакцинації.
  • зверніться до найближчого медзакладу. Якщо немає впевненості в тому, що тварина була здоровою, вам обов’язково мають зробити щеплення антирабічною вакциною. Вагітність та грудний вік не являються протипоказами до проведення лікувально-профілактичної імунізації. Чим раніше (на протязі першої доби після нанесеного пошкодження) почата імунізація, тим більше шансів спасти життя інфікованої людини. Тільки повноцінний курс вакцинації дозволяє попередити неминучу смерть.
  • якщо є можливість — зверніться до ветеринарної служби з твариною, яка вас вкусила. Там проведуть дослідження цієї тварини. За можливості тварину треба помістити під карантин на 10 днів для нагляду. Профілактичне лікування можна перервати, якщо буде підтверджено, що тварина не заражена сказом. Якщо тварину неможливо знайти та протестувати, необхідно провести повний курс профілактичних щеплень.
  • завжди вакцинуйте від сказу домашніх тварин. Це стосується як собак, так і котів.
  • зробіть профілактичне щеплення, якщо ваша робота пов’язана з ризиком зараження. Зокрема, якщо ви працюєте ветеринаром, єгерем, лісником, у лабораторіях, які працюють з тваринами.

Передрук та інше використання матеріалів, розміщених на цьому сайті, дозволяється за умов посилання на ДУ «Волинський ОЛЦ МОЗ України».