За останній час в Україні зареєстровано вже два випадки правця серед дітей. Перший трапився у Новояворівську Львівської області, де захворіла дівчинка 3,5 років.  Нині вона знаходиться у важкому стані на лікуванні у відділенні інтенсивної терапії та реанімації. За попередніми даними, дитина заразилася через потрапляння стороннього предмета в ніс, коли збудник правця  міг потрапити в організм через слизову оболонку. Інший випадок захворювання 9-річної дитини з Житомирського району пов’язаний із інфікуванням колотої рани стопи.

Це вже 6-й випадок правця серед дітей в Україні цього року. Жодна дитина, яка підхопила інфекцію, не була щепленою.

Правець — це гостре інфекційне захворювання, що уражує нервову систему. Будь-яке пошкодження шкіри чи слизових оболонок (рани, порізи, подряпини, занози, опіки), забруднених спорами анаеробної палички Clostridium tetani може викликати це захворювання, яке може закінчитися летально. Інкубаційний період триває від 3 до 30 днів (найчастіше – 5-14 днів). Чим він коротший, тим важчий перебіг недуги. Збудник у місці проникнення за наявності анаеробних умов розмножується і виробляє екзотоксин, який з кров’ю потрапляє до спинного мозку, уражаючи рухові центри. Здебільшого хвороба починається гостро. У частини хворих з’являються продромальні явища, такі як: нездужання, неприємні відчуття у ділянці рани (тягнучий біль, незначні посмикування м’язів навколо неї), головний біль, підвищена пітливість, дратівливість. Хвороба має дуже важкий перебіг. Причинами смерті від правцю є асфіксія (задушення) – унаслідок судомного синдрому, параліч серцевої діяльності або дихання.

Як правило, тільки сильне поранення або велика відкрита рана на тілі можуть послужити сигналом звернення хворого до лікаря. Із незначними травмами мало хто звертається. Тому і ризик захворювань вище серед тих, хто отримує невеликі ранки. Звичайне оброблення рани антисептичними засобами (перекис водню, йод, зеленка, тощо) знешкодити спори правця не може. Особливо небезпечні поранення в ділянці голови, зокрема очей. При цьому правець розвивається дуже швидко і нерідко призводить до смерті. Для оточуючих хворі не становлять небезпеки.

Щоб бути гарантованим від захворювання на правець, необхідно пам’ятати такі прості, але важливі правила щодо профілактики цієї хвороби.

  1. Збудник правця дуже поширений у природі. Найбільш забруднені правцевими мікробами чорноземні грунти, а також добре угноєні землі зі сприятливою для збудника правця агрохімічною характеристикою.
  2. Людина дуже сприйнятлива до правця. Ця хвороба може виникнути після будь-якого поранення, навіть найнезначнішого.
  3. Слід дотримуватись правил щодо профілактики травм, навіть дрібних. Під час весняно-літнього сезону слід ходити взутим особливо під час роботи на городі, у саду, користуватись рукавицями. За шкірою рук і ніг слід ретельно стежити – не допускати саден, тріщин. На заводях, при роботі з механізмами необхідно неухильно виконувати правила техніки безпеки.
  4. Швидкому і ефективному знищенню хвороботворних мікробів (у разі проникнення їх у рану) сприяє своєчасна хірургічна обробка ран, а повноцінну обробку рани може здійснити лише медичний працівник. Тому постраждалому при будь-якій травмі необхідно звернутись у лікувальний заклад.
  5. Самолікування ран (навіть незначних) може призвести до непоправних наслідків, оскільки не виключена можливість виникнення правця. Особливо це стосується мешканців сільської місцевості, які перебувають у тісному контакті із землею.
  6. Для профілактики правця велике значення мають і загально-гігієнічні заходи. На одяг, білизну шкіру разом з пилом можуть потрапляти спори правцевої палички. Тому при своєчасному пранні одягу, дотриманні в чистоті тіла можливість забруднення пошкоджених шкіри чи слизових оболонок зменшується.

Захворюванню на правець легше запобігти, ніж його лікувати, оскільки навіть у наш час помирає в середньому кожен другий хворий на цю страшну недугу. А разом з тим імунізація створює надійний захист від праця. Щеплення розпочинають проводити дітям з двохмісячного віку, вакцинацію проводять триразово (2,4,6 місяців) вакциною АКДП. Першу ревакцинацію проводять у 18 міс. Повторну ревакцинацію проводять в 6 років та в 16 років, далі – через кожні 10 років. Повторні ревакцинації необхідно проводити для того, щоб підтримувати стійкий імунітет до небезпечної хвороби.