В травні місяці у Полтавській області Оржицькому районі с. Лазірки в 40-річного мешканця, за клінічними даними, лабораторними дослідженнями, епідеміологічним зв’язком зареєстрований ймовірний випадок захворювання на гарячку Західного Нілу.

За даними Львівського інституту епідеміології , вся територія України – зона ризику за цим видом лихоманки.І раніше зустрічалися випадки в Запорізькій області, Одесі, Херсоні. У минулому році зареєстровано дев’ять випадків у Донецькій області.Цього року статистики поки нема. Але інфекцію приносять перелітні птахи, і вона швидко поширюється там, де багато комарів і тепле вологе повітря. А ідеальні умови для цього – підвали будинків, в яких стоїть вода через діряві тепломережі.

    Лихоманка Західного Нілу  гостре вірусне захворювання, що характеризується лихоманкою, серозним запаленням мозкових оболонок, системним ураженням слизових оболонок, збільшенням лімфатичних вузлів, висипом на шкірі.

Гарячка Західного Нілу може перебігати у вигляді грипоподібної форми з головними болями, підвищенням температури тіла, дерінням у горлі; можливі висипи на шкірі; симптоми розладу кишківника: біль у животі, часті випорожнення; можлива тривала температура без різко виражених симптомів. У будь-якому випадку при підвищенні температури необхідно терміново звернутись до лікаря, оскільки при пізньому зверненні відмічається прогресування хвороби і ускладнення у вигляді менінгіту і менінгоенцефаліту.

Основними переносниками вірусу є кровосисні орнітофільні комарі роду Culex, які володіють високою агресивністю по відношенню до людини. Встановлена імовірність передачі вірусу і деякими іншими видами комарів з роду Aedes і Anopheles. Вірус Західного Нілу неодноразово виділявся від іксодових та аргасових кліщів. Заражені вірусом можуть бути люди, коні та інші ссавці. Птахи є резервуарними господарями вірусу Західного Нілу. Ссавці, як і люди, є «кінцевими» господарями. Це означає, що після зараження вірусом, вони не розповсюджують його. 

Основні заходи профілактики  найбільш ефективні заходи щодо запобіганню передачі збудника хвороби – заходи попередження укусів комарів. Перш за все, це індивідуальний захист і захист своєї родини від укусів комарів. У вечірній час на відкритому повітрі слід використовувати одяг з довгими рукавами, штани, шкарпетки, репеленти, протимоскітні сітки; утриматись від перебування на відкритому повітрі в піковий час укусів комарів. Необхідно вживати заходів по знищенню місць розмноження комарів в житлових районах.

При поводженні з хворими тваринами або їх тканинами, при проведенні забою  необхідно надягати рукавички та інший захисний одяг.Контроль за чисельністю переносника — кровосисних комах, залежить від пори року, домінуючого виду комарів та структури місць їх виплоду. Методи повинні бути направлені на знищення личинок у місцях виплоду, використання інсектицидів для знищення дорослих комах шляхом проведення зрошення із застосуванням техніки або авіації, меліоративних та гідротехнічних заходів.