Аналіз  інфекційної захворюваності у Волинській області  за 7 місяців 2017 року свідчить про нестійку епідемічну ситуацію з гострих кишкових інфекцій. Спостерігається виражена тенденція щодо росту захворювань діарейної групи інфекцій (інфекційних  гастроентероколітів — на 7%, ротавірусного  ентериту — на 46%, дизентерії – на 50%), нестійкою є епідемічна ситуація  щодо сальмонельозу,  вірусного гепатиту А. Питома вага дітей від загальної кількості хворих складає понад 70%. Має місце високий ризик заносу та поширення інфекцій в дитячі навчальні заклади.  Загалом, в 2017р. уражено гострими кишковими інфекціями  понад 100 навчально-виховних  закладів області. Завдяки проведеним протиепідемічним заходам вдалося запобігти поширенню інфекцій в цих закладах, проте  ризик виникнення  спалахів залишається.  В поточному році зареєстровано 4 спалахи гострих кишкових інфекцій, під час яких захворіло 33 особи, з них 21 дитина. Протягом останніх 5 років спалахи  інфекційних захворювань виникали в  10 дитячих навчальних закладах області, що становить 40% від усіх епідускладнень. Останнім часом почастішали  випадки прибуття  в область дітей з симптомами  гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь з місць оздоровлення.

Пік кишкових інфекцій зазвичай припадає на спекотну пору року. Підвищена температура навколишнього середовища  сприяє поширенню збудників, які викликають захворювання  на кишкові інфекції. До організму такі збудники потрапляють, головним чином, із інфікованою водою, зіпсованими та неякісними харчовими продуктами або контактно-побутовим шляхом через брудні руки.

Основною причиною виникнення гострих кишкових інфекцій є елементарне  недотримання  правил особистої гігієни, технології приготування страв, умов та термінів зберігання сировини та готових  страв,  вживання неякісних харчових продуктів, які містять в собі збудник захворювання.

Факторами передачі є м’ясо, яйця, молоко і молочні продукти, вода, кухонний інвентар, посуд, руки,. Часто зараження людини відбувається через готові продукти, що не підлягають термічній обробці – салати, домашній майонез, кондитерська продукція. Наявність збудника не впливає на органолептичні показники (запах, смак, консистенцію тощо), не змінює зовнішній вигляд продукту і тому не викликає підозри при вживанні продукту.

Джерелом інфекції може бути хвора людина з клінічними проявами інфекції або здоровий „носій”.   Носії становлять епідеміологічну небезпеку, оскільки вони ведуть активний спосіб життя, при цьому контактують зі здоровими людьми, займаються готуванням страв, працюють на об’єктах громадського харчування, на підприємствах, що займаються виготовленням продуктів харчування.

Хвороба проявляється не відразу, а після інкубаційного періоду. При різних кишкових інфекціях він відрізняється, але в середньому становить від кількох годин до 5 діб. Наприкінці прихованого періоду може з’явитися нездужання, слабкість, головний біль, відсутність апетиту. Потім починають проявлятися характерні ознаки захворювання: нудота, блювання, болі в животі, рідкі випорожнення, інколи з домішками слизу і крові, підвищення температури. Особливу небезпеку кишкові інфекції становлять для діток раннього віку. У них швидко розвиваються інтоксикація та зневоднення.

 

Для профілактики гострих кишкових інфекцій необхідно:

  • дотримуватися правил особистої гігієни;
  • ретельно мити руки з милом перед вживанням їжі, після повернення з вулиці та після кожного відвідування вбиральні;
  • мити та тримати у чистоті всі поверхні та кухонні прилади, що використовуються для приготування їжі;
  • користуватися індивідуальним посудом;
  • запобігати проникненню комах та тварин до приміщень, де відбувається приготування їжі та зберігаються продукти харчування;
  • регулярно мити та обдавати окропом дитячий посуд та іграшки;
  • окремо готувати і зберігати сирі та готові до вживання харчові продукти (сире м’ясо, птицю, рибу, овочі, фрукти тощо);
  • для обробки сирих продуктів використовувати окремі кухонні прилади (ножі, обробні дошки тощо);
  • добре прожарювати або проварювати продукти, особливо м’ясо, птицю, яйця і рибу;
  • дотримуватись відповідного температурного режиму при зберіганні харчових продуктів (не залишати приготовлені харчові продукти при кімнатній температурі більш ніж на 2 години);
  • використовувати безпечну воду, не пити воду з неперевірених джерел;
  • вживати бутильовану воду, у разі неможливості придбання бутильованої води використовувати охолоджену кип’ячену воду;
  • використовувати продукти харчування, оброблені з метою підвищення їх безпеки, наприклад пастеризоване молоко;
  • мити та обдавати окропом фрукти і овочі, особливо у разі споживання їх у сирому вигляді;
  • не вживати продукти з вичерпаним терміном придатності, використовувати для приготування їжі тільки свіжі харчові продукти;
  • при транспортуванні і зберіганні харчових продуктів використовувати чисту упаковку (поліетилен, контейнери для харчових продуктів тощо);
  • не купувати продукти харчування у випадкових осіб або в місцях несанкціонованої торгівлі;
  • не давати маленьким дітям некип’ячене розливне молоко, сирі яйця тощо;
  • не купатися в непроточних водоймах, у місцях несанкціонованих пляжів, уникати заковтування води під час купання;
  • уникати контактів з особами, які мають ознаки інфекційного захворювання;
  • при появі симптомів захворювання (підвищення температури тіла, головний біль, інтоксикація, блювання, рідкі випорожнення, біль у животі, висипання на шкірі тощо) своєчасно звертатися за медичною допомогою.

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови  посилання на ДУ  «Волинський обласний лабораторний центр  МОЗ України».