Верховний суд України не задовольнив позов матері, котра обстоювала дозвіл для її дитини відвідувати дошкільний навчальний заклад без обов’язкових профілактичних щеплень.  Про це йдеться у рішенні суду відповідно до постанови по справі № 682/1692/17 ВС від 17 квітня 2019 року.

Суд поставив крапку в історії, котра почалася у червні 2016 року, коли до суду звернулась мати нещепленої дитини з вимогою не чинити перешкод у здобутті дошкільної освіти дитині. Спочатку її позов було задоволено рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області. У 2017 році дошкільно-навчальний заклад подав апеляційну скаргу, котра була задоволена. Позивачці вказано, що дитина не позбавлена права на освіту, а для його реалізації необхідно провести вакцинацію.

Схожу справу вже розглядав Європейський суд з прав людини. У 2003 році громадянин України Соломахін С.Г. звернувся до Європейського суду з прав людини із заявою про те, що проведення щеплень є втручанням у його приватність.  Тому держава порушила гарантоване ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на повагу до особистого життя. Розгляд цієї справи тривав до 2012 року. У підсумку Суд визнав, що «таке втручання було чітко передбачено законом і переслідувало легітимні цілі охорони здоров’я. Зрештою, Європейський суд з прав людини не виявив порушення статті 8 Конвенції, а з тим — і втручання в особисте життя українця.

Не освіту, а саме життя, здоров’я і безпеку людини, визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Тому, заборона нещепленим дітям відвідувати навчальні заклади є цілком виправданою.  Дитина, котра не отримала щеплення, не лише стає потенційно небезбечною для оточення, а й сама піддається підвищеному ризику захворіти, відвідуючи місця масового скупчення людей.

Отже, держава, встановивши правило про те, що без щеплень дитина не може бути допущеною до занять, реалізує свій обов’язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров’я не тільки всіх учнів і працівників школи або дитячого садка, а й захищає таким чином саму нещеплену дитину (на відміну від її батьків).

В питаннях епідеміологічного благополуччя країни інтерес одного нещепленого громадянина не можна порівняти з обов’язком держави забезпечити збереження життя і здоров’я всіх інших громадян.

Відповідно до Законів України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (Стаття 12) та «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (Стаття 27) профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець та кір в Україні є обов’язковими.

Передрук та інше використання матеріалів, розміщених на цьому сайті, дозволяється за умов посилання на ДУ «Волинський ОЛЦ МОЗ України».