Імунізація є найбільш ефективним та економічним заходом серед медичних втручань в епідемічний процес. Відповідно до даних Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) планова імунізація щорічно рятує на Землі життя 3 мільйонів людей та попереджує виникнення 750 тис. випадків дитячої інвалідізації. На даний час за допомогою вакцин людство здатне попередити 30 інфекційних захворювань 3 мільйонів людей.

Імунізація дітей та дорослих у всьому світі відбувається відповідно до національних календарів профілактичних щеплень. Захворювання, вакцинація проти котрих включена в Календар щеплень, кількість доз та періодичність щеплень – це спільний висновок спеціальної комісії педіатрів та провідних спеціалістів. Виходячи з епідемічної ситуації в країні та світі, з урахуванням останніх наукових даних та фінансових можливостей держави вони вирішують, від яких хвороб та в якому віці потрібні щеплення, щоб якнайкраще захистити населення.

В умовах низької захворюваності деякі люди вважають, що вакцинація викликає більшу загрозу, ніж сама інфекція, тому відмовляються від щеплень. Таке ставлення до імунізації призводить до низького охоплення щепленнями, з’являється великий прошарок незахищених людей, в організмі котрих збудники інфекційних хвороб відновлюють свою агресію. Доки в нашій країні не почали проводити масову вакцинацію проти дифтерії (з 1936 року), збудник щороку уражав до 80 тисяч осіб, кожен другий хворий —  помирав. Тож щойно рівень колективного імунітету почне знижуватись, небезпека зростатиме. Так, зниження охоплення щепленнями в 90-ті роки призвело до епідемії дифтерії. У період з 1991 по 1996 роки від хвороби померло 1200 осіб (700 з них —  діти).

Не менш небезпечними є інші інфекційні хвороби, котрі внесені до календаря щеплень. До винайдення та застосування поліомієлітної вакцини, ця  інфекція була смертельною загрозою для дітей та дорослих. Щорічно на земній кулі хворіло понад 500 тисяч осіб, 15-20% з котрих ставали інвалідами на все життя. Згідно з оцінками ВООЗ, налічується близько 30 мільйонів інвалідів після перенесених паралітичних форм поліомієліту.

Небезпечні ускладнення кору – запалення легенів, оболонок мозгу – основні причини смертності при цій інфекції. Хоч діти, котрі отримують щеплення, в невеликому відсотку хворіють на кір, проте, захворювання у них протікає у більш легкій формі та без ускладнень.

Щороку в світі реєструється близько 50 млн. випадків захворювання на кашлюк і близько 300 тис. випадків смерті від нього. Причиною смерті є ускладнення пневмонією, рідше – судомні пароксизми. У дітей, котрі перенесли у ранньому дитинстві тяжку форму кашлюку, згодом можуть виявляютись різні відхилення: затримка психомоторного розвитку, мовні порушення, відставання в навчанні та поява епілептичних нападів.

Щеплення проти епідемічного паротиту та краснухи введені в календар вже в ХХІ столітті. Важливість цих щеплень обґрунтована такими ускладненнями, як чоловіче безпліддя та вроджені вади у новонароджених дітей, що перенесли краснуху в утробі матері. Поліомієліт, кір, епідпаротит, краснуха викликаються вірусами, отож антибіотики на них не діють. Противірусні препарати не завжди ефективні. Цей фактор робить щеплення необхідними.

Правець — це вкрай небезпечне інфекційне захворювання, котре загрожує смертельним результатом у разі відсутності належних щеплень або курсу профілактики. Щорічно в Україні реєструється близько 20 випадків хвороби, а результати досліджень ґрунту свідчать про його забрудненість правцевими спорами повсюдно. Сьогодні ж причиною смертності від цієї хвороби є недбалість самих людей, тому що багато хто відмовляється від проведення щеплень своїм дітям та самі не дотримуються режиму ревакцинації (кожних 10 років).

В Україні щеплення проти 10 інфекцій є обов’язковими: це щеплення проти дифтерії, кашлюку, правцю, поліомієліту, кору, краснухи, епідпаротиту, туберкульозу, вірусного гепатиту В, гемофільної інфекції.

Уряд України не скорочує видатки на вакцинацію, розуміючи, що вона є фактором державної безпеки. Область забезпечена достатньою кількістю якісних вакцини проти усіх інфекцій, вакцинація проти котрих внесена до Національного календаря щеплень.

Останніми роками рівень імунізації в Україні впав до неприйнятно низького рівня. До цього призвела як нестача вакцин у попередні роки, так і антинаукові небезпечні міфи та свідчення, котрі не підтверджені доказовою медициною і  підірвали довіру до вакцинації. Проте, треба зважати, що будь-які щеплення в сотні разів безпечніші, ніж хвороби від яких вони захищають.

Передрук та інше використання матеріалів, розміщених на цьому сайті, дозволяється за умов посилання на ДУ «Волинський ОЛЦ МОЗ України».